Учасники АТО відвідали ЧАЕС

Дата: 14.04.2017 Переглядів: 23

12 квітня Соціально-психологічним центром м. Славутич у співпраці з Чорнобильською АЕС та Чернігівським сектором Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО відбулася екскурсія на ЧАЕС    та м. Прип′ять для учасників АТО, членів їх родин та волонтерів.

Спочатку група відвідала краєзнавчий музей Чорнобильської АЕС м. Славутич, в якому були представлені експозиції матеріальної та духовної культури Поліського регіону, історія і сьогодення Славутича, історія підприємства Чорнобильської АЕС та історія будівництва міста Прип’ять.

На самій ЧАЕС побачили новозбудовану арку, яка просто вражає своїми масштабами. Далі екскурсантів провели через відомий і, здається, нескінченний “золотий коридор”, що проходить через будівлю ЧАЕС. Саме по ньому, в аварійну ніч 26 квітня 1986 року, бігом переміщався персонал станції, стараючись запобігти ще більш великій катастрофі. Тут застигла історія, яку ніколи не показували по радянському телебаченню. А потім учасники АТО побували в серці АЕС, звідки ведеться керування атомним титаном під назвою енергоблок, та змогли відчути себе на місці тих, хто колись стояв біля пульта, уявити на собі вантаж тиску, відповідальність, тяжкість знань, на мить повернутися в минуле.

Чорнобильська зона вразила настільки, що просто немає слів. Думали, що Прип’ять постане похмурим покинутим містом, що навіває думки про трагедію і горе людей. Може так і було колись, протягом якогось часу відразу після катастрофи, але тепер це квітучий, зростаючий, а головне – неповторний природний заповідник, в якому лише через зелень проглядаються сліди людської цивілізації. Минуло лише 30 років з моменту трагедії, а природа майже стерла сліди життєдіяльності людини.

Відвідали всі найзнаменитіші місця Прип′яті, екскурсоводи все дуже докладно і доступно розповідали і пояснювали, жодне питання не залишився без відповіді.

Побувавши там хоча б один раз, зовсім інакше починаєш дивитися на так зване “звичайне життя”. У тому числі і на своє власне. І в цьому,   можливо, головний сенс цієї багатої враженнями поїздки.