Бойові побратими відвідали «Іспанця» в Одеському госпіталі

Дата: 03.10.2016 Переглядів: 183

За проханням та рекомендацією Сектору в Одеській області Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної опреції ветерани АТО на чолі зі старшим лейтенантом Олексієм Литовченком, інвалідом війни – ампутантом, відвідали 30 вересня у Військово–медичному клінічному центрі Південного регіону (колишній 411 Одеський військовий госпіталь) бійця 46-го окремого батальйону “Донбасс-Україна” старшого солдата Романа Максимця (позивний – «Іспанець»).  

Роману, внаслідок отриманих 6 липня 2016 року під Мар’їнкою важких поранень ампутовано дві ноги та частину правої руки, також він втратив одне око. Друге око в середині вересня йому успішно прооперували – вже частково відновлено зір та проводиться подальше його відновлення та лікування.

Найближчим часом Роману буде проведено первинне протезування ніг, а в подальшому Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції планується його потрійне протезування та реабілітація за кордоном.

maksymets-lytovchenkoОлексій Литовченко поділився з бойовим побратимом своїми минулими переживаннями та очікуванням протезування та розповів, що він 15 червня поточного року повернувся з м. Дудерштадт (Німеччина), де йому ортопедичним концерном “OttoBock Competence Center” було проведено протезування стегна з мікропроцесорним управлінням та колінним модулем Genium X3, відповідно до державної програми, яку реалізує Служба.

Розповідь та практичні поради Олексія викликали неабияку зацікавленість у Романа, який вже хоче скоріше стати спочатку на первинні протези, а в подальшому, за допомогою фахівців Служби, пройти протезування за кордоном.

protez-lytovchenkaСпілкування та емоції цих мужніх патріотів передати словами неможливо, вони живуть надіями і впевненістю в краще майбутнє України, вірою в бойових побратимів, їх підтримку та у власні сили.

Медичний персонал, пацієнти, прості відвідувачі медичної установи спостерігаючи за цим жвавим спілкуванням, сміхом та гумором молодих людей, і самі, не дивлячись на свої проблеми та завантаженість, змінювали свої серйозні обличчя спочатку на подив, потім на посмішку, а далі – на захоплення та гордість за своїх Захисників, які навіть після цих важких ампутацій здатні вселяти в оточуючих оптимізм та утверджувати єдність в суспільстві.