11 квітня світова спільнота переосмислює страшні уроки Другої світової війни

Україна прагне миру та глибокого осмислення уроків Другої світової війни, аби разом з іншими цивілізованими націями не допустити нічого подібного у майбутньому.
Про це йдеться у зверненні Президента України Петра Порошенка.
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів, пам’ятна дата, яка відзначається громадськістю в Україні та світі на честь події, яка мала місце цього дня 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.
Концентраційні табори на території нацистської Німеччини почали з’являтися ще задовго до початку Другої світової війни, одразу після приходу Гітлера до влади. Перший концтабір було створено у березні 1933 року поблизу Дахау. Але свого найбільшого розвитку, страшної досконалості з утілення людиноненависницької ідеї вони сягнули у розпал воєнних дій, ставши справжніми «фабриками смерті». Загалом на підконтрольних нацистам територіях існувало понад 14 тисяч концентраційних таборів де утримувалося до 20 мільйонів людей – представників 30 країн світу. За 12 років існування «третього рейху» у концтаборах було фізично знищено майже 12 мільйонів людей. Приблизно по мільйону в рік. Потенційним бранцем міг стати будь-хто: військовополонені, комуністи, євреї, роми, психічно хворі, гомосексуалісти, тобто усі ті, хто здавався «не таким», був «іншим», «чужим», хто не вписувався в трафаретний образ «істинного арійця», створеного хворою уявою нацистських пропагандистів, схиблених на «чистоті крові», а кожен п’ятий в’язень був дитиною. Найбільшими нацистськими таборами смерті були Освенцім – 4 мільйони в’язнів, Майданек – 1,38 мільйони, Маутгаузен – 122 тисячі, Заксенгаузен – 100 тисяч, Равенсбрюк – 92,7 тисячі, Треблінка – 80 тисяч. У Бухенвальді, який був заснований у липні 1937 року поблизу Веймара, в неволі утримувалося 250 тисяч людей. Із них майже 60 тисяч загинуло. Одні були вбиті, спалені у крематорії, інші померли від голоду, фізичного виснаження, хвороб, інші стали жертвами медичних експериментів. Наприкінці березня 1945 року, коли чутки про близьке завершення війни й неминучу поразку гітлерівців дійшли навіть до таборів смерті, в’язні Бухенвальда повстали й взяли табір під свій контроль. Саме тому есесівці не змогли остаточно замести слідів злочинів, а в’язні згодом свідчили на Нюрнберзькому процесі. Після звільнення в’язнів Бухенвальда, на його території було організовано спецтабір НКВС для інтернованих, який було остаточно закрито лише в 1950 році. За ці п’ять років у ньому загинуло ще 7 тисяч людей (Про це повідомляється на сайті УКРІНФОРМУ).
У рамках відзначення цієї пам’ятної дати сьогодні на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відбулась церемонія покладання квітів за участю представників Адміністрації Президента України, Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Київської міської державної адміністрації, ветеранської спільноти, жителів міста та громадськості. Окрім цього, у Київському міському Палаці ветеранів була організована тематична зустріч ветеранів війни – колишніх в’язнів фашистських таборів «Пам’ять не вмирає».
Низько вклоняємось в цей день мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.