УРОКИ ІСТОРІЇ: ТРАГЕДІЯ БАБИНОГО ЯРУ

Дата: 02.10.2015 Переглядів: 382

29 вересня 2015 року, в день вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, відбувся виїзний семінар «Уроки історії: Трагедія Бабиного Яру». Його учасниками стали представники Української спілки в’язнів – жертв нацизму разом із школярами та педагогами середньої загальноосвітньої школи № 280 Дарницького району м. Києва. Цей захід був організований в рамках програми «Місце зустрічі: Діалог», у якій бере участь УСВЖН спільно з Громадською організацією «Турбота про літніх в Україні» за фінансової підтримки Німецького Федерального Фонду EVZ.

З глибокої і ґрунтовної розповіді києвознавця Олега Віталійовича Іваненка учасники семінару довідалися про трагічні події, які розгорталися в окупованому Києві упродовж 1941-1943 років. Трагедія Бабиного Яру розпочалася 29 вересня 1941 року з масових розстрілів єврейського населення і тривала аж до остаточного визволення міста. До 34 тисяч людей, котрі були знищені за етнічною ознакою упродовж перших двох днів, згодом долучилися й інші категорії населення, які тим чи іншим чином не догодили окупантам: військовополонені, українські патріоти… Їх було так багато, що загальна кількість жертв перевищила цифру 100 тисяч. Учасники семінару покладали квіти до всіх пам’ятників жертвам, біля яких зупинялися під час розповіді в Бабиному Яру.

Безымянный-3Учасники заходу дізналися також про тривале післявоєнне замовчування цього масштабного злочину та історію його розголосу в 60-і – 70-і роки ХХ століття, коли на місці масових розстрілів нарешті було зведено перший монумент. Під час семінару прозвучали вірші Євгена Євтушенка, а особливе місце було присвячене постаті Анатолія Кузнєцова, автора роману-документа «Бабин Яр». Учасники семінару з цікавістю оглянули встановлений кілька років тому на розі вулиць Петропавлівської і Фрунзе пам’ятник юному персонажу Кузнєцова, від імені якого ведеться розповідь в книзі.

Та не тільки дослідження науковців і літературні джерела на тему трагедії були в центрі уваги учасників заходу. Незважаючи на пронизливий вітер і похмуру погоду, школярі з непідробним інтересом вислухали розповідь корінної киянки, члена УВСЖН, Людмили Миколаївни Тарасенко-Залевської, яка, будучи в роки Другої світової війни дитиною, стала свідком подій 29-30 вересня 1941 р. і разом з іншими мешканцями свого будинку брала участь в порятунку сусідської дівчинки-єврейки.

Безымянный-2Своїми думками на тему природи геноцидів поділилася й Ганна Михайлівна Стрижкова, яка немовлям потрапила на іншу «фабрику смерті» – в концтабір «Аушвіц Біркенау».
Усе почуте й побачене під час семінару спонукало його учасників замислитися над витоками фашизму, який виростає з приниження людської гідності, неповаги до чужої ідентичності і з неадекватних амбіцій окремих політиків.

Людмила Слєсарєва,
керівник проекту
фото автора