Знайомтеся: Міністерство у справах ветеранів військової служби США

Дата: 04.11.2015 Переглядів: 1130

Довідка
про Міністерство у справах ветеранів військової служби США

Міністерство у справах ветеранів військової служби США (далі – Міністерство), є органом виконавчої влади США. який в межах своєї компетенції спільно з Міністерством оборони та Міністерством охорони здоров’я та соціального забезпечення США здійснює діяльність у сфері соціального забезпечення та захисту ветеранів військової служби, членів їх родин та осіб, що перебувають на їх утриманні (у тому числі загиблих військовослужбовців).

Міністерство є правонаступником Адміністрації з питань ветеранів США, яке було утворено 21 липня 1930 року, як окремий державний орган на виконання Виконавчого наказу Президента США № 5398.

15 березня 1989 року Адміністрація набула статус федерального Міністерства США відповідно до прийнятих поправок до чинного законодавства США.

До складу Міністерства входять такі основні департаменти/адміністрації:
1. Адміністрація з питань медичного забезпечення;
2. Адміністрація з питань пільг та привілеїв;
3. Адміністрація у похоронних справах та з питань утримання місць поховання ветеранів військової служби.
У структурі Міністерства діють також апарати заступників та помічників міністра з наступних питань:
– фінансів і планування;
– інформаційних ресурсів та менеджменту;
– кадрової політики та адміністративних питань;
– зв’язків з ветеранами;
– координації соціальних програм, закупівель та споруджень;
– зв’язків з Конгресом та громадськістю,
а також низка інших адміністративних підрозділів (офісів), які сприяють рішенню питань забезпечення ветеранів військової служби, у тому числі:
– генеральної інспекції;
– бюджетно-фінансової служби;
– матеріально-технічні та логістичні;
– по зв’язкам з комерційними структурами;
– юридичних питань;
– розгляду скарг та заяв;
– безпеки та захисту, тощо.
Міністерство є другим у системі федерального уряду США за чисельністю персоналу, кількість якого, станом на 2010 рік, становила 278,565 тис. державних службовців та працівників.

До складу Центрального апарата Міністерства входить більше 1,5% від загального кількості співробітників відомства, водночас інші співробітники Міністерства працюють у регіональних органах, які існують у кожному штаті країни.

Центральний апарат Міністерства розташовано у Вашингтоні.
Міністром у справах ветеранів військової служби США є Robert Alan McDonald, якого було призначено на посаду міністра 29 липня 2014 року.

За офіційними даними, послугами Міністерства користується або мають право користуватися близько 25 млн. ветеранів військової служби середній вік яких становить 60 років, а також більш ніж 30 млн. членів їхніх родин та утриманців.

Міністерству належить 153 госпітальних установи, 895 поліклініки і амбулаторії, 135 військових цвинтарів та інші федеральні земельні ділянки та об’єкти нерухомості.

У рамках своїх повноважень Міністерство веде базу даних громадян США, які проходили військову службу у збройних силах держави у воєнний час або, які брали участь у збройних конфліктах, включаючи ветеранів, що проживають поза межами США. Ветерани збройних сил, які проходили дійсну військову службу тільки в мирний час, мають також право на отримання окремих пільг та привілеїв, які надаються учасникам воєн, та збройних конфліктів.
Довідково: відповідно до чинного законодавства США ветеранам військової служби надаються наступні пільги:

виплата допомоги за інвалідністю;
реалізація програми професійної реабілітації;
надання допомоги в одержанні освіти;
психотерапевтична допомога ветеранам війни у В’єтнамі;
надання допомоги при працевлаштуванні;
виплата допомоги з безробіття;
здійснення на пільгових умовах медичного обслуговування, страхування життя, надання позичок на будівництво житла, організація поховань, інші послуги.
Зазначені види матеріального забезпечення затверджуються Конгресом США.
У федеральному бюджеті 2013 року на фінансування діяльності Міністерства та належних відомству програм було виділено приблизно 78.4 млрд. дол. США, з яких до 95% коштів спрямовуються на прямі виплати ветеранам військової служби та забезпечення їхніх пільг та привілеїв.
Крім цього, відповідно до затвердженого Конгресом США на початку 2009 року Плану Адміністрації Президента США Б.Обами «Щодо стимулювання американської економіки і виведення її з рецесії», на фінансування програм у рамках діяльності Міністерства (утримання та оновлення медичних закладів, національних цвинтарів тощо) виділено приблизно 1,5 млрд. дол. США.
У 2010 році на програми соціального забезпечення та захисту ветеранів військової служби витрачено 112 млрд. дол. США (на 15% більш ніж у 2009 році).

Щодо досвіду США із соціального забезпечення
учасників бойових дій

Відповідно до законодавства США (окрім Конституції США, як основного закону) загальні положення про соціально-правовий статус військовослужбовців ЗС США викладені у частині 2 “Особовий склад” (Personnel) підзаголовку А “Загальне військове право” (General Military Law) заголовку 10 “Збройні сили” (Armed Forces) Кодексу законів США.

Законодавство США закріплює роль і місце збройних сил у суспільстві та соціально-правове становище окремих категорій військовослужбовців, включаючи право на медичне забезпечення та охорону здоров’я (медичне забезпечення для військовослужбовців та членів їх сімей (частково) безкоштовне), право на відшкодування шкоди, заподіяної особі військовослужбовця або особистої власності при виконанні ним службових обов’язків, право на пенсійне забезпечення (після проходження 20 років служби в регулярних збройних силах, або у разі звільнення по інвалідності).

Варто відзначити, що окремого закону, який визначає соціально-правовий захист військовослужбовців на зразок Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в США немає. Військові закони, прийняті Конгресом, містять лише загальні положення з питань військового будівництва, які потім деталізуються актами Президента і органів військового управління. Президент видає настанови, положення, виконавчі накази, директиви, які мають таку ж обов’язкову силу, як акти Конгресу. Крім цього, найбільш детально соціально-правовий статус військовослужбовців ЗС США регулюється статутами, настановами, положеннями та іншими нормативно-правовими актами. В цілому, весь комплекс вищевказаних актів, поряд із загальними засадами і принципами, визначає соціально-правове становище особового складу збройних сил США.

Відповідно до законодавства США американські громадяни, які прослужили на дійсній військовій службі не менше терміну, встановленого для курсу підготовки новобранця (180 і більше днів) і звільнені не з причини негідної поведінки, підпадають під категорію “ветеран” і отримують право на користування певними пільгами. Для звільнених по інвалідності мінімальні терміни служби не встановлюються.

Питаннями соціально-правового забезпечення (захисту), в тому числі пільг та привілеїв ветеранів збройних сил США, займається Міністерство зі справ ветеранів (US Department of Veterans Affairs), яке, відповідно до законодавства країни перебування, щорічно звітує про свою діяльність перед Комітетом з питань Збройних сил США Сенату США. Зазначене відомство було створено у 1930р., коли Конгрес США уповноважив Президента «консолідувати та координувати діяльність уряду, що стосується ветеранів війни». До складу відомства увійшли діючі на той час Бюро з питань ветеранів, Бюро з виплати пенсій Міністерства внутрішніх справ та Національний дім травмованих солдатів-волонтерів.

ministerstvo veteranПотрібно відзначити, що в силу великої кількості правових норм, які регламентують соціально-правовий захист ветеранів ЗС США, на Міністерство зі справ ветеранів США покладено завдання щодо інформування ветеранів ЗС США (проведення роз’яснювальної роботи) про їх права та привілеї.

З цією метою Міністерством зі справ ветеранів було розроблено веб-сайт (http://www.militarybenefits.com/), через який здійснюється інформування ветеранів ЗС США про їх права та привілеї, а також державні програми, які пропонуються для військовослужбовців з метою їх соціально-психологічної професійної адаптації у цивільному житті.

Система адаптації військовослужбовців до цивільного життя бере свій початок з часів Другої світової війни, з 1944 року. Тоді був прийнято Закон США про реорганізацію ЗС, у відповідності до якого військовослужбовцям при звільненні пропонується отримати освіту на рівні коледжу та отримувати допомогу протягом одного року після звільнення.

Основними видами пільг є компенсації ветеранам, пенсії, пільги для сімей загиблих, допомога в освіті та зайнятості, гарантії позички на житло та покриття страхування життя. Крім цього, в кожному виді ЗС США функціонує Офіс з питань освіти, через який реалізується право військовослужбовця на перепідготовку.

В той же час, у ЗС існує Перехідна програма допомоги військовослужбовцям, які звільняються зі збройних сил. Зазначена програма спрямована на надання допомоги в пошуку роботи і пов’язані з цим послуги при переході. Військовослужбовці можуть скористатися зазначеною програмою протягом 10 років після звільнення зі служби. Програма існує для всіх категорій військовослужбовців незалежно від типу підписаного ними контракту.

Крім Міністерства зі справ ветеранів до роботи в рамках програми залучаються Міністерство національної безпеки та Міністерство праці та інші урядові структури. Цими відомствами організовуються семінари, які проводять фахівці Державної служби зайнятості, Служби підтримки військових сімей департаменту праці та штатні співробітники Центру ветеранів з питань зайнятості і працевлаштуванню. До програм семінарів включаються відомості про пільгові програми та способи подачі документів для участі в них, оцінка особистих якостей їх учасників, дослідження кар’єри, стратегія для ефективного пошуку роботи, інтерв’ю, розгляд пропозицій роботи, психологічна підтримка.

Важливу роль також відіграють професійно-технічні освітні консультації, метою яких є допомога військовослужбовцю вибрати напрямок перепідготовки. Така допомога може включати тестування здібностей, професійні дослідження, вибір правильного типу навчальної програми для подальшого навчання та вибір освітніх і навчальних засобів, якими може скористатися військовослужбовець. Існує кілька типів програм сприяння військовослужбовцям в залежності від причини його звільнення і тривалості служби. Крім цього, є спеціальні програми для військовослужбовців, які втратили працездатність.

Додаткову інформацію про зазначені програми можна отримати на сайтах: Міністерства зі справ ветеранів США: www.va.gov та https://www.ebenefits.va.gov/ebenefits/homepage.
Потрібно відзначити, що США існує велика кількість програм, спрямованих на соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців, які брали участь у бойових діях та завершили службу у ЗС.

Згідно із дослідженням, проведеним американським аналітичним центром “Корпорація RAND”, із початком війн в Іраку та Афганістані потреба в кількості фахівців з надання психологічної підтримки військовослужбовцям різко зросла. З цією метою Міністерство зі справ ветеранів починаючи з 2001 року майже вдвічі збільшило бюджет, кошти якого були спрямовані на подолання цієї проблеми. Крім цього Міноборони США та Міністерство зі справ ветеранів проводить роботу по створенню мережі реабілітаційних центрів, в яких надається допомога ветеранам ЗС Сполучених Штатів, які постраждали від посттравматичного синдрому та інших психічних захворювань, пов’язаних із перебуванням у зонах бойових дій.