Ветерани Дніпропетровська зустріли гостя із Нідерландів

Дата: 29.12.2015 Переглядів: 134

Нещодавно у ветеранів Дніпропетровської обласної організації перебував  у гостях громадянин Нідерландів Еміль де Руверуа.

Його старші брати приймали участь Другій Світовій війні на боці фашистської Німеччини. То ж з юного віку у нього залишилося почуття провини за преступления проти людства гітлерівського нацизму на українській землі. З тих часів у нього теплилася мрія відвідати місця, де воювали його брати, взнати більше про ту страшну війну, де й невідомо за що вони поклали свої голови.

Генерал-майор у відставці Станіслав Миколайович Шевченко – голова Дніпропетровської обласної ради Організації ветеранів України, взнавши про таке бажання пана Еміля, з задоволенням зустрівся з ним, детально розповів гостю про бойові дії на Дніпропетровщині, в яких брали участь брати де Руверуа.

Гостя з Нідерландів вельми зацікавило те, як в Україні,  що переживавє не кращі часи, цінують і бережуть пам’ять про ту війну, піклуються про ветеранів, а ветерани, в свою чергу, охоче і професійно  займаються військово-патріотичним вихованням молоді.

ughjgg Пан  Эміль де Руверуа відвідав один  з найкращих ветеранських колективів міста — Жовтневу районну організацію, де його тепло привітали голова ради ветеранів району Анатолій Леонідович Васильков, та керівник волонтерского руху в області Любов Павлівна Лопаткіна. Ветерани Другої Світової війни Андрій Феоктистович Юрчук та  Іван Семенович Крамаренко розповіли гостю деякі бойові епізоди при звільненні   Європи, учасниками яких вони були. Член ради организації ветеранів Роза Василівна Шевлякова у розмові з гостем поділилася спогадами про життя в окупованому фашистами місті.

Гість був вражений тим, що  наші ветерани й сьогодні бадьорі й активні, а їх пам’ять про велику війну свіжа, гірка й актуальна. Але найбільше його здивувало те, що люди, які пережили звірства нацистської окупації, та  їх нащадки, не лише добре памятають історію, а й  при цьому анітрохи  не тримають зла на колишніх ворогів. Він зізнався, що спочатку був навіть дещо розгублений, бо  не очікував теплої зустрічі з українськими ветеранами, які, на його думку, і сьогодні б мали бачити в ньому ворога, а вони ж надзвичайно тепло і гостиинно віднеслися до нього

На прощання пан Еміль пообіцяв створити документальний фільм про своє відвідування Днепропетровску  і про тих людей, з якими йому вдалося поспілкуватися у цьому чудовому місті.

На свою Батьківщину Емиль де Руверуа повіз  жменьку дніпропетровської землі з місць, где воювали його обрати, а також  добру пам’ять про зустріч з українськими ветеранами,  та книги о про війну, про Дніпропетровськ,  та про ветеранский рух в Україні, які вони йому подарували.