74 роки тому м. Проскурів звільнили від німецько-фашистської окупації

Дата: 26.03.2018 Переглядів: 217

25 березня виповнилось 74 роки від Дня визволення міста Хмельницького (Проскурова) від нацистських окупантів.

З нагоди цієї особливої для міста дати заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації Олег Гуменний, заступник голови обласної ради Валерій Лесков, секретар міської ради Михайло Кривак, представники Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції в області Олександр Катеренчук та Микола Климюк, ветерани та громадськість міста вшанували світлу пам’ять героїчних хмельничан.

Керівництво області та ветерани поклали вінки та квіти до меморіалів загиблих воїнів, могил невідомих солдатів, віддаючи шану нашим батькам, дідам і прадідам, хто ціною життя в жорстокій битві виборював нашу свободу.

Хмельницька земля поклала на вівтар звільнення від нацизму життя понад 250 тисяч найкращих синів і дочок, а для 30 тисяч воїнів, дітей різних народів, – стала місцем вічного відпочинку. Нацисти розстріляли і замучили 478 тисяч військовополонених і мирних жителів, 117 тисяч юнаків і дівчат були насильно вивезені до німецького рейху у фашистське рабство.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять визволителів.

4 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту перейшли у наступ, розпочавши Проскурівсько-Чернівецьку операцію. Армія прорвала оборону противника і здійснила небачений кидок на південь. Сильно укріпленим виявився Проскурів. Навколо міста генерал-фельдмаршал Манштейн сконцентрував понад 500 танків, артилерію, піхоту. Проскурів був важливим стратегічним пунктом для німців. Адже в ньому дислокувалися штаби групи гітлерівських армій «Південь» та 1-ої танкової армії. Місто було центром по забезпеченню армійських підрозділів провіантом, пальним та амуніцією, що зберігалися на 25 складах. Через нього проходила важлива залізнична лінія, яка забезпечувала технікою та провіантом всі південні формування німецької армії. Фашисти збиралися до останнього утримувати важливий для них у стратегічному відношенні пункт. Ними завбачливо було створено розгалужену систему мінних полів, сконцентровано значну чисельність артилерії та вкопано в землю танки для стрільби прямою наводкою.

Два тижні наші війська у важких боях намагались зламати німецькі оборонні рубежі на північних підступах до Проскурова. Вирішальним стало 24 березня. У цей день 304-а стрілецька дивізія раптовою атакою оволоділа Лезневим. Частини 127-ї дивізії атакували Гречани, а розвідники 2-ї повітряно-десантної дивізії з боєм увірвалися в Ружичну. Таким чином, місто було оточене, шляхи відступу ворогу відрізані. За цих умов відтягувати час було небезпечно, тому було вирішино звільнити Проскурів в ніч на 25 березня.

Атаки на місто почалися одночасно з різних напрямків. Підрозділи 107-го корпусу захопили залізничну станцію, аеродром, обласну, а потім міську лікарні. Через кам’янецький і фельштинський переїзди воїни 2-ї повітряно-десантної дивізії пробились до центру міста, інші військові з’єднання вийшли на Заріччя і форсували Південний Буг (біля нинішнього Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту). Атакований з усіх боків ворог намагався вирватися з міста. Запеклий бій точився в усіх куточках міста при підтримці артилерії і масованих ударів з повітря. Проскурів звільнили під ранок 25 березня.

Під час боїв за місто було знищено 1700 солдатів та офіцерів противника, 15 танків, 38 гармат, 1060 автомашин та бронетехніки, захоплено чимало трофеїв.

В оперативному зведені про визволення військами м. Проскурова та інших населених пунктів Кам’янець-Подільської області 25 березня 1944 року вказується: “Війська 1-го Українського фронту після упертих боїв 25 березня штурмом оволоділи містом і великим залізничним вузлом Проскурів – сильним опорним пунктом ворога і, продовжуючи розвивати наступ, з боями зайняли понад 150 населених пунктів…”.

Люди радо зустрічали своїх визволителів. У боях за оволодіння містом радянські воїни проявили масовий героїзм: 31 частині та з’єднанню присвоєне почесне найменування “Проскурівських”, а 14 полків і дивізій були нагороджені орденами.